Вся наша мова має вокальну природу. Дитина, яка тільки народилася, вже схильна до співу. Вона здатна видавати гучні звуки, протягувати їх і навіть наділяти в емоції.
У Стародавній Греції людина, яка не вміла співати в хорі, вважалася неосвіченою. Воно й не дивно, адже музика того часу була, переважно, вокальною. Вона глибоко проникала в усі сфери буття і, на думку Платона, “надавала життя і веселощі всьому існуючому …”
У наш час заняття вокалом переживають нову хвилю популярності. В епоху інформаційного перенасичення і комп’ютерних технологій люди, як ніколи, потребують віддушини, яка дозволить їм “голосно” і красиво проявити своє творче начало.
Через спів людина самовиражається, розкріпачується, знаходить свій шлях, а іноді і сенс існування. Занурюючись в пісню, він отримує “легальну” можливість не стримувати свої почуття і насолоджуватися життям у всій її повноті.
ЩО ДАЮТЬ РЕГУЛЯРНІ УРОКИ ВОКАЛУ
Незважаючи на величезну кількість наукових досліджень, в деяких колах досі побутує думка, що спів необхідний людям виключно для задоволення і не несе абсолютно ніякої практичної користі. Спробуємо розвінчати цей міф.
- Тренування дихання. Вокал це, перш за все, мистецтво видиху. Професійні співаки відрізняються від простих смертних не так голосом, скільки диханням – вони дихають не грудьми, а діафрагмою.
Діафрагмальне дихання використовується не тільки для красивого звуковидобування, але і в різних оздоровчих техніках і єдиноборствах. З його допомогою збільшується об’єм легенів і загальна витривалість організму – тканини насичуються киснем, підвищується імунітет, йдуть простудні захворювання. - Оздоровлення. Коли людина співає, назовні направляється тільки 20% звуку, а всередину – цілих 80%. За допомогою цих звукових вібрацій виконується щось на зразок масажу внутрішніх органів. В результаті посилюється кровообіг, поліпшується робота кишечника і органів черевної порожнини, в печінці запобігає застій жовчі.
- Розвиток пам’яті. Під час співу необхідно постійно запам’ятовувати і відтворювати різні мелодії, інтонації, ритмічні малюнки. Це дуже добре розвиває мислення, тренує довготривалу пам’ять, збільшує словниковий запас.
- Розвиток мовлення. У регулярних заняттях вокалом потребують не тільки співаки, але професійні “працівники слова” – спікери, ведучі, диктори, педагоги. Доведено, що спів покращує вимову, тренує дикцію, а також допомагає прибрати багато дефектів мови, в тому числі легку форму заїкання.
- Вираження емоцій. Деякі наші почуття настільки сильні, що їх неможливо передати словами. Висловити невимовне можна за допомогою вокалу. Пропускаючи через спів свою радість чи біль, людина самовиражається, знаходить емоційну свободу. Співаючи і проживаючи різні пісні, ми вчимося справлятися зі своїми емоціями, не пригнічуючи їх і вчасно направляючи в потрібне русло.
- Розкріпачення. На уроках співу вчать володіти своїм голосом, не боятися їм користуватися повною мірою. Особливо це важливо, якщо наша діяльність пов’язана з активним говорінням. Поставлений голос дозволяє позбутися від зажимів, зняти зайве навантаження з голосових зв’язок. Крім того, займаючись вокалом, людина приречена періодично виступати перед публікою і потихеньку долати страх публічних виступів, розвивати комунікативні навички.
- Виховання. Щоб донести дитині життєво важливі істини, краще використовувати не просто слова, а додавати до них музику. Для розвитку інтелекту вербального впливу буде досить. Але щоб виховати душу, потрібно підключити більш тонкі інструменти – наприклад, спів. З його допомогою можна легко познайомити дитину з поняттями добра і зла, прищепити йому базові людські цінності.
Кажуть, що вокал з’явився раніше мови. Наша потреба “звучати” прийшла до нас мало не від первісних предків, які через спів долучалися до колективних цінностей, входили в резонанс один з одним. Чому б нам не взяти з них приклад?.. Адже той, хто вміє управляти своїм голосом, рано чи пізно зможе управляти і своїм життям.>