Знайомий стан, коли співає душа, і хочеться виплеснути цю радість: стрибати, кричати, танцювати?
Ніщо краще не відображає ваш емоційний настрій, як пісня у власному виконанні. Ви муркочете в душі. І одного разу розумієте, що хочете навчитися співати по-справжньому.
Дивлячись на виконавців, здається, що співати досить просто. Але це не так. Якщо у вас немає природного таланту, то навички співу треба розвивати. Інакше те, що ви почуєте на першому записі свого голосу, вам не сподобається (провали, вібрації, плавання по тональності та ін.)
Поділимося секретами, що саме вимагається для вироблення навичок співу вокалістам початківцям і яких помилок треба уникати.
Перша помилка – неправильне дихання. По ньому відразу можна відрізнити новачка від професіонала. Існують вокальні вправи на дихання. Основне правило: короткий і різкий вдих через ніс і плавний видих ротом разом зі звуком. Треба намагатися видихати без шуму і дихати природно. Пам’ятайте, що вокалісти дихають животом. Розправити легені для отримання кращого звучання допоможе правильна поза. Випрямтеся, злегка підніміть підборіддя. Займіть зручне положення.
Друга помилка – без розспівування і при відсутності вироблених навичок намагатися брати високі ноти. Виходить затиснутий голос, який видає дилетанта. Щоб навчитися співати вільно, потрібні спеціальні тренування. Як поставити голос для співу – окрема наука. Існує цілий комплекс вправ, які треба виконувати регулярно. Наприклад, на видиху простягаємо голосні на одній ноті (-і, -е, -а і т.д.), вправляємося у “мичанні”, співаємо гаму (до-ре-мі …). Спочатку голос обов’язково розігріваємо, переходячи від низьких нот до більш високих. Використовуємо скоромовки і інші техніки розвитку голосового апарату. Краще робити це під контролем досвідченого наставника.
Третя помилка початківців – співати горлом, а не діафрагмою, випинати живіт після видиху. В результаті, глибокого звучання не вийде. Є багато методик в соцмережах, як навчитися співати діафрагмою. Всі вони зводяться до техніки правильного дихання животом, при якій видих як би видавлюється діафрагмою. Варто також спробувати техніки збільшення обсягу співочого дихання. Наприклад, на видиху вважаємо (один, два, три і т.д.) до тих пір, поки не закінчиться повітря.
Четверта помилка – неправильна дикція. Роль дикції в співі не можна недооцінювати. Розмите звучання, змащені слова, нечіткі звуки псують враження. Особливу увагу слід приділяти чіткій вимові приголосних. Педагоги навчать вас різних хитрощів. Наприклад, для ефекту тягучості склади треба закінчувати голосною. Непогано пройти курси акторської майстерності. При дефектах мови буде потрібна корекція у логопеда.
П’ята помилка – це спів фальцетом при слабкому голосі. Щоб вас захотіли слухати, пісня повинна звучати яскраво і голосно, що досягається за рахунок змикання голосових зв’язок. При фальцеті це неможливо через великий потік повітря. На допомогу прийдуть вправи для розвитку сили голосу. Ось одне з них: взяти ноту і то збільшувати, то зменшувати силу видиху.
Розвинути голос і навчитися співати може кожен! Для цього потрібне бажання, терпіння і регулярні тренування.